понеділок, 16 лютого 2015 р.

Меморіальна дошка воїну АТО

   До подій на Майдані та війни на Сході України новітній історії нашої держави бракувало героїв, людей, які були б взірцем для інших. Нині ж у країні тисячі тих, кого не лукавлячи можна назвати героями. Серед них – випускник нашої школи Давидчук Олександр Васильович. Воїн-афганець, вірний син українського народу, він не зміг спокійно спостерігати за трагічними подіями в Східних районах України. 
   Йому ще не було п’ятдесяти... Загинув Олександр 27 липня 2014 року.
  Герої не вмирають, вони живуть доки про них пам’ятають вдячні нащадки. Саме тому 15 лютого в Бучанській СЗОШ №5 учні школи та вчителі, дружина, донька, ветерани афганської війни, друзі, просто небайдужі люди, представники міської влади та громадськості, за ініціативою Ірпінської міської організації воїнів-афганців відкрили меморіальну дошку. 
   Ми віддаємо належне пам’яті нашого земляка, котрий загинув у зоні АТО, – сказав один із учасників церемонії, заступник голови Ірпінської міської організації воїнів афганців Костянтин Кукушкін. – На прикладі цього мужнього чоловіка ми виховуватимемо у підростаючого покоління почуття патріотизму. Того патріотизму, з яким сьогодні воїни йдуть у бій і віддають свої життя за цілісність та незалежність України. На очах усіх присутніх, серед яких, окрім офіційних осіб, було багато учнів школи №5 та мешканців Приірпіння бриніли сльози. Горе родини Давидчук – горе Ірпінського регіону. Ім’я Давидчука Олександра Васильовича вже назавжди вписане золотими літерами в історію регіону та міста Бучі. 
    Для педколективу та учнів школи відкриття меморіальної дошки – дуже велика честь зазначив директор школи №5 Михайло Наконечний. У нашому навчальному закладі приділяється значна увага військово-патріотичному вихованню, уже тривалий час працює свій музей. Цього року неодмінно створимо в ньому експозицію, присвячену Олександру Васильовичу. Його подвиг стане взірцем для учнів не тільки нашої, а й усіх бучанських шкіл. 
  Немає сумніву, що меморіальна дошка Олександру Давидчуку не стане просто табличкою на стіні будівлі школи, що згадка про одного із сотень полеглих у боях за Незалежність передаватиметься із покоління у покоління. І що на подвигах героїв виростуть діти, котрі й розбудують уже нову, сильну, єдину не на папері, а по духу Україну.

Немає коментарів:

Дописати коментар